Кращий вчитель

(притча)

Батьки хотіли вибрати кращого вчителя для сина

Вранці дід повів онука до школи. Коли дід і онук увійшли на подвір'я, їх оточили діти.
- Який смішний старий, - засміявся один хлопчик.
- Гей, маленький товстун! - скорчив пику інший.
Діти кричали і скакали навколо діда й онука. Тут вчитель подзвонив у дзвіночок, оголошуючи початок уроку, і діти втекли.
Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов на вулицю.
- Ура, я не піду в школу, - зрадів хлопчик.
- Підеш, але не в цю, - сердито відповів дід. - Я сам знайду тобі школу.

Дід відвів онука в свій будинок, доручив його турботам бабусі, а сам пішов шукати кращого вчителя.
Побачивши якусь школу, дід заходив у двір і чекав, коли вчитель відпустить дітей на перерву. У деяких школах діти не звертали на старого уваги, в інших - дражнили його. Дід мовчки повертався і йшов. Нарешті він увійшов в крихітний дворик маленької школи і втомлено притулився до огорожі. Пролунав дзвінок, і діти висипали на подвір'я.
- Дідусю, вам погано, принести води? - Почувся голосок.
- У нас у дворі є лавка, сідайте, будь ласка. - запропонував один хлопчик.
- Хочете, я покличу вчителя? - Запитала інша дитина.
Незабаром у двір вийшов молодий учитель.
Дід привітався і сказав:
- Нарешті я знайшов кращу школу для мого онука.
- Ви помиляєтеся, дідусю, наша школа - не найкраща. Вона маленька і тісна.
Старий не став сперечатися. Він про все домовився з учителем і пішов.
Увечері мама хлопчика запитали діда:
- Батьку, ви неграмотні. Чому ви думаєте, що знайшли кращого вчителя?
- По учнях дізнаються про вчителів... - відповів дід.

Афоризми Григорія Сковороди

·         Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?

·         Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

·         Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?

·         Не все те отрута, що неприємне на смак.

·         Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.

·         Бери вершину і матимеш середину.

·         З усіх утрат втрата часу найтяжча.

·         Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.

·         Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

·         Більше думай і тоді вирішуй.

·         Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

·         У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.

·         Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

·         Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!

·         З видимого пізнавай невидиме.

·         Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..

·         Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.

·         Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.

·         Мудрець мусить і з гною вибирати золото.

·         Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?

·         Сліпі очі, коли затулені зіниці.

·         Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.

·         Все минає, але любов після всього зостається.

·         Кому душа болить, тому весь світ плаче.

·         Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

·         Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.

·         Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

·         Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.

·         Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

·         Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.

·         Не любить серце, не бачачи краси.

·         Що вподобав, на те й перетворився.

·         Не за обличчя судіть, а за серце.

·         Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?

·         Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.

·         Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.

·         Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

·         Не називай солодким те, що породжує гіркоту.

·         Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.

·         Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.

·         Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?

·         Не розум від книг, а книги від розуму створились.

Прислів'я та приказки про мову

o    Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

o    Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

o    Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.

o    Більше діла — менше слів.

o    Будь господарем своєму слову.

o    Мовивши слово, треба бути йому паном.

o    Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

o    Від красних слів язик не відсохне.

o    Від солодких слів кислиці не посолодшають.

o    Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

o    Від теплого слова і лід розмерзається.

o    Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

o    Впік мене тим словом, не треба й вогню.

o    Гостре словечко коле сердечко.

o    Де мало слів, там більше правди.

o    Діла говорять голосніше, як слова.

o    Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

o    Добре слово краще, ніж готові гроші.

o    Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

o    За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

o    З пісні слова не викидають і свого не вставляють.

o    І від солодких слів буває гірко.

o    Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.

o    Коня керують уздами, а чоловіка — словами.

o    Красне слово — золотий ключ.

o    Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.

o    Краще переконувати словами, як кулаками.

o    М'які слова і камінь крушать.

o    На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.

o    Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.

o    Не кидай слова на вітер.

o    Не так то він діє, як тим словом сіє.

o    Шабля ранить тіло, а слово — душу.

o    Слово — не полова, язик — не помело.

o    Слова пристають, як горох до стінки.

o    Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

o    Слово — вітер, письмо — грунт.

o    Слово до ради, а руки — до звади.

o    Слово до слова — зложиться мова.

o    Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

o    Слово старше, ніж гроші.

o    Удар забувається, а слово пам'ятається.

o    Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

o    Чиєсь одне слово губить діло.

o    Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

o    Як овечка: не мовить ні словечка.

o    Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.

o    Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.

o    Перше погадай, потім повідай.

o    Що кому треба, той про те й теребить.

o    Байка байкою, а борщ стигне.

o    Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.

o    Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.

o    Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

o    Дурний язик попереду розуму біжить.

o    Дурний язик — голові не приятель.